Найстаріший маяк Бердянська готують до ювілею

Токовенко Андрей

17.05.18 | 12:37
Поделиться ссылкой:  

До 180 річчя маяка державним коштом проводять ремонт.

Нижній Бердянський маяк готується зустріти ювілей. Цьогоріч чи не найстарішій (з тих, що збереглися) будівель міста виповнюється 180 років. Днями на маяку розпочалися ремонтні роботи, які фінансує Державна установа «Держгідрографія» Міністерства інфраструктури України. Наразі вже оштукатурені маякова вежа та будинок доглядачів, незабаром вежу пофарбують у звичні біло-червоні кольори.



Як зазначають фахівці Держгідрографії, в Азовському морі є чимало небезпечних для мореплавства місць і районів. Бердянська коса серед них – найнебезпечніша, загальна її довжина 8 морських миль і майже щороку її обриси змінюються.



Неважко собі уявити, з якою обережністю мореплавці підходили до порту Бердянськ, та все одно не обходилося без посадки на мілину. А з розширенням вантажоперевезень такі неприємності почали траплятися доволі часто. Тому неодноразово й поставало питання про встановлення тут навігаційних знаків, зокрема, маяка.

Креслення Нижнє-Бердянського маяка за проектом одеського інженера Травел’ярда

Креслення виконав унтер-офіцер Сидоров



У 1838 р., за ініціативи генерал-губернатора Михайла Воронцова, на косі за 600 м від її краю було побудовано маяк, який почав діяти із 3 вересня того ж року. Маячна вежа споруджена на палях. У 23 метровій ліхтарній споруді було встановлено освітлювальний прилад з 15 лампами і рефлекторами, що світили на висоті 25,5 м над рівнем моря білим проблисковим вогнем на 10 миль.



Складною була служба на цьому маяку у XIX столітті. По-перше, тут не було питної води і її доводилося привозити з Бердянська. По-друге, доволі часто у штормову погоду кінець коси, де стояв маяк, перемивало море і тоді сполучення з містом переривалося, а до маяка можна було дістатися лише шлюпкою. І так багато днів поспіль.

Оптичний апарат Бердянського маяка, побудований французькими інженерами Сауттером і Лемуньером



Значною подією у житті Нижнього Бердянського маяку стало переведення його у 1883 р. на електроживлення. Він став другим електричним маяком у Російській імперії після Одеського і 15-м електричним маяком у світі (всього на той час у світі налічувалося понад 5 тисяч маяків). Щоправда, перші електромашини були ненадійними, часто виходили з ладу, і тоді знову доводилося повертатися до масляних ламп. З 1889 р. діяв тут і паровий ревун, який складався з трьох ріжків різного розміру і типу.



Тільки у 1911 р. старі парові котли та електрогенератори було замінено на нові, більш надійні та потужніші, а поряд з маяком встановлено 20-пудовий дзвін, щоб подавати під час туманів та снігових заметілей звукові сигнали. 15 лютого 1911 р. на маяк була прокладена і телефонна лінія.

Як і увесь наш регіон, маяк теж зазнав руйнувань у воєнні часи. У Першу світову війну Бердянський Нижній вмикався епізодично, та згодом його зовсім загасили. Постійне електричне освітлення поновили лише у 1923 р. На початку жовтня 1941 р. Бердянська коса, а з нею і маяк, були окуповані ворогом і перебували в його руках до 17 вересня 1943 р. - до їх визволення десантниками морської Азовської воєнної флотилії. Під час бойових дій будівля маяка дуже постраждала.



Уперше після війни Бердянський Нижній запрацював лише у 1947 р., повністю його відбудовано у 1956 р., а двома роками пізніше тут встановили радіомаяк. Через 20 років маяк було модернізовано, капітально відремонтовано і встановлено на ньому радіолокаційний маяк-відповідач.

Перші роки незалежності України стали періодом поневірянь для Нижнього Бердянського маяка та його працівників. Неодноразово змінювалося його підпорядкування (деякий час він навіть відносився до Міністерства культури), не вистачало фінансування.



На початку 2000-х навіть йшлося про будівництво нової маячної вежі, що означало руйнування строї! На щастя цей проект не втілився, і Бердянський Нижній залишається одним з найстаріших маяків Північного причорномор'я. Сьогодні, окрім власне маякової башти та двоповерхового житлового будинку, тут прокладено місцеву тепломережу, є надійні агрегати електроживлення.

Серед 58 діючих маяків України Нижній Бердянський маяк – справжня знаменитість. У 2009 р. Пошта України увічнила наш маяк у серії поштових марок.



Не менш відомий в Україні і нинішній доглядач Нижнього маяка - Яків Федірко. Серед українських доглядачів маяків він – найстарший.



Яків Юхимович – представник династії доглядачів (Нижній Бердянський маяк доглядав ще його батько), сам він пропрацює тут вже більш ніж півсторіччя.

Фото проекту Ukrainer




Наше приложение для iOS

Реклама



comments powered by HyperComments